студія

студія

10 батьківських відповідей, які ненавидять діти


Даючи собі слово ніколи не вимовляти безглузді та травмуючі, стандартні «виховні» слова, ми часом розуміємо, що опинилися саме в такій ситуації. Навряд чи батьківських штампів можна повністю уникнути - важливіше вчасно схаменутися.
У ході написання, були опитані наші дітлахи, а потім власне, і порпання у власних дитячих спогадах. І нарешті, вийшов неповний, але вже досить противний список виразів. Ми, нібито, не хочемо їх вживати - вони самі вилазять із нас у моменти стресу, невизначеності або крайній зайнятості.
1.Подивимося…
Звучить у відповідь на прохання сходити в кіно, поїхати на вихідні в гості або почитати на ніч книжку. Означає завжди тільки «ні», але дає помилкову надію на іншу відповідь.
2.Зараз!
Відволікаючий маневр. У реальності «зараз» наступає через годину, через місяць, а то й зовсім ніколи.
3.Ні — значить, ні
Безглузда тотожність — заміняє собою пояснення, чому саме «ні», і робить подальший діалог неможливим.
4.Є таке слово — «треба»
Традиційне продовження батьківських риторичних вправ. Відсилає до аксіоми, який насправді не існує.
5.А як ти сам думаєш?
Як і в попередніх випадках, питання риторичне. Передбачається, що дитина дає «правильну» відповідь або вислуховує її від дорослого. Тут немає місця для роздумів.
6.Як тобі не соромно! (продовження: …ти ж старша, ти ж дівчинка, ти ж хлопчик і т.п.)
Начебто почуття сорому повинне залежати від віку або статті.
7.Роби, як хочеш
Підступна пропозиція свободи — насправді є серйозною загрозою майбутньої самостійності. Передбачається: «Однаково ти зробиш неправильно». І це знову відмова щось обговорити.
8.Не треба думати, що ти самий розумний
Не кажучи, що ця фраза різко знижує самооцінку, вона ще й дає привід задуматися дитині про ставлення батьків до неї і її здібностей. Варіант: «Ну ти ж дорослий, розумний хлопець...»
9.Не видумуй!
Окрім того, що тобі не вірять, - ще й пропонують завжди залишатися в рамках повсякденної логіки.
10.Виростеш — зрозумієш
Ну що тут говорити? Повна відмова не тільки в поясненні, але й взагалі в невіра у можливості дитини розуміти щось.

За матеріалами Наталі Конрадової